Кабінет
Вхід

Жмеринський психоневрологічний будинок-інтернат

(04332) 2-18-30

Положення про інтернат

1. Загальні положення

1.1. Жмеринський психоневрологічний будинок інтернат /далі —інтернат/ є стаціонарною соціально-медичною установою, призначеною для постійного проживання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.
1.2. Будинок-інтернат утворюється,  реорганізовується  та ліквідовується рішенням обласної державної адміністрації, за поданням головного управління праці та соціальною захисту населення обласної   держадміністрації, погодженим з Міністерством праці та соціальної політики України.
1.3. Інтернат підпорядкований головному управлінню праці та соціального захисту населення обласної держадміністрації.
1.4. У своїй діяльності інтернат керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства праці та соціальної політики України, іншими нормативно-правовими актами з питань, що регулюють діяльність інтернатних установ, а також цим Положенням.

2. Завдання інтернату

2.1. Основним завданням інтернату є забезпечення належних умов проживання психічно хворих громадян, які потребують сторонньою догляду і допомоги.
2.2. Мешканні інтернату забезпечуються відповідно до встановлених норм:
  • житлом, одягом, взуттям, постільною білизною, м'яким і твердим інвентарем та столовим посудом;
  • раціональним чотириразовим харчуванням, у тому числі й дієтичним, з урахуванням віку і стану здоров'я осіб, що проживають в інтернаті в межах натуральних норм харчування (проміжки часу між прийманням їжі не повинні бути більше ніж чотири години, останнє приймання їжі організовується за дві години до сну);
  • цілодобовим медичним обслуговуванням, консультативною допомогою, стаціонарним лікуванням на базі закріплених лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я;
  • слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування (крім моторизованих), медикаментами та життєво необхідними ліками, відповідно до медичного висновку;
  • комунально-побутовим обслуговуванням (опалення, освітлення, радіофікація, тепло-, водопостачання тощо);
  • організацією працетерапії, культурно-масової та оздоровчо-спортивної роботи з урахуванням стану здоров'я і віку тих, хто проживає в інтернаті;
  • умовами, що сприяють адаптації психічно хворих громадян у новому середовищі.

3. Умови приймання, утримання і відрахування з інтернату

3.1. До інтернату приймаються на державне утримання психічно хворі особи, які  досягли пенсійного віку, та інваліди першої і другої груп з психоневрологічними захворюваннями, старші 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги та яким не протипоказане перебування в інтернаті відповідно до медичних показань та протипоказань до прийому в інтернатні установи, незалежно від наявності батьків або родичів, зобов'язаних їх утримувати за законом.
3.2. Психічно хворі особи, які мають особливі заслуги перед Україною, інваліди і учасники Великої Вітчизняної війни, а також члени сімей загиблих військовослужбовців та померлих інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до І, II, III категорій згідно із Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", приймаються до інтернату в першочерговому порядку.
3.3. Приймання до інтернату здійснюється за путівкою, виданою відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації, виданою на підставі:
  • заяви особи, яка виявила бажання проживати в інтернаті, або її опікуна (піклувальника) про приймання до інтернатної установи;
  • паспорта або іншого документа, що засвідчує особу;
  • медичної карти;
  • довідки про розмір призначеної пенсії;
  • довідки про склад сім'ї за встановленою формою;
  • висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра про можливість перебування у психоневрологічному інтернаті;
  • копії судового рішення про недієздатність чи часткову дієздатність осіб, що влаштовуюся до інтернату (для недієздатних осіб);
  • довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (за наявністю).
3.4. Особи, які приймаються до інтернату, проходять санітарну обробку, переодягаються в одяг інтернату і протягом 14 днів утримуються в приймально-карантинному відділенні, після чого, якщо у них не буде виявлено інфекційних захворювань, переводяться на постійне проживання у відповідні кімнати.
3.5. Особам, які проживають в інтернаті, пенсія виплачується відповіднодо чинного законодавства.
3.6. Адміністрація інтернату приймає на зберігання грошові суми, коштовності та цінні папери осіб, які проживають в інтернаті.
3.7. Адміністрація інтернату виконує обов'язки піклувальника щодо підопічних, яким органами опіки чи піклування опікуни (піклувальники) не призначені, і одночасно вживає заходів щодо встановлення опіки чи піклування над тими підопічними, які того потребують.
3.8. Якщо особи, які прожинають в інтернаті, потребують стаціонарної медичної  допомоги, то вони направляються на лікування до відповідних лікувально-профілактичних закладів Міністерства охорони здоров'я України в установленому порядку.
3.9.  Переведення підопічних до інтернатної установи іншого типу може бути здійснено на підставі висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра, клопотання адміністрації психоневрологічного інтернату, особистої заяви підопічного про переведення і путівки головного управління праці та соціального захисту населення обласної держадміністрації.
3.10. Переведення підопічних до інтернату іншого регіону здійснюється за узгодженням головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрації, за наявності висновку лікаря інтернату про те, що зміна кліматичних умов не сприятиме погіршенню стану здоров'я.
3.11. Тимчасове вибуття підопічних з інтернату за особистою заявою або заявою опікунів (піклувальників) дозволяється за погодженням з адміністрацією на термін не більше двох місяців календарного року з урахуванням висновку лікаря про можливість виїзду та за наявності письмового зобов'язання родичів або інших осіб, які згодні їх прийняти і забезпечити догляд.
Якщо підопічні тимчасово вибувають з інтернату на лікування до відповідних лікувально-профілактичних закладів або за власним бажанням, вони наказом по інтернату знімаються з харчування, але залишаються у списках мешканців, і пенсія їм за період відсутності виплачується в повному розмірі.
3.12. Витрати, пов'язані з поїздкою до родичів або до інших осіб, інтернатом не компенсуються.
3.13. Відрахування підопічного з інтернату здійснюється з дозволу головного управління праці та соціального захисту населення обласної держадміністрації:
  • за письмовою згодою дітей, родичів, опікунів чи піклувальників про можливість утримувати підопічного і забезпечувати за ним догляд та за довідкою про наявність у них житлової площі;
  • за наявності висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра про можливість відрахування підопічного до інтернату;
  • при встановленні інвалідам першої або другої груп, які не досягли загальновстановленого пенсійного віку, третьої групи інвалідності.
3.14. Відрахування підопічних з інтернату здійснюється при довгостроковому (більше 3-х місяців) перебуванні на лікуванні, у родичів та в невідомому напрямку.
3.15. Під час відрахування з інтернату підопічному видаються закріплений за ним одяг, білизна і взуття за сезоном, документи, власні речі і цінності (ощадна книжка, акції, цінні папери та ін.), які зберігалися в інтернаті, а також довідка із зазначенням терміну перебування в даній установі.

4. Фінансова і виробничо-господарська діяльність інтернату

4.1. Інтернат є юридичною особою, фінансується з обласного бюджету, має печатку, штамп із своїм найменуванням, самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків.
4.2. Фінансово-господарська діяльність інтернату здійснюється відповідно до єдиного кошторису доходів і видатків, штатного розпису, які затверджуються головним управлінням праці та соціального захисту населення обласної держадміністрації.
4.3. В інтернаті для організації трудотерапії і забезпечення підопічних основними продуктами харчування власного виробництва можуть утворюватися підсобні господарства, різноманітні промислові міні-виробництва, багатопрофільні лікувально-виробничі (трудові) майстерні, цехи, дільниці (з необхідним інвентарем, обладнанням, транспортом та іншими засобами сільськогосподарського виробництва), які здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства та Положення про ці структури.
4.4. Економічні і виробничі відносини інтернату з підприємствами і організаціями всіх форм власності здійснюються на підставі договорів
4.5. Планування, облік, калькуляція собівартості продукції, яка виробляється у виробничих структурах інтернату, здійснюється відповідно до чинного законодавства.
4.6. Стимулювання праці працівників інтернату здійснюється згідно з Положенням про преміювання, розробленим керівництвом інтернатної установи за погодженням з профспілковим комітетом або уповноваженими трудовим колективом особами на представництво, в межах фонду заробітної плати зазначеної установи.
4.7. Інтернат для розвитку матеріально-технічної бази, благоустрою, культурно-виховної роботи може використовувати допомогу підприємств, організацій, релігійних конфесій, благодійних об'єднань та громадян.

5. Керівництво інтернатом

5.1. Очолює інтернат директор, який призначається і звільняться з займаної посади рішенням обласної держадміністрації, за поданням головного управління праці та соціального захисту населення обласної держадміністрації, погодженим з Міністерством праці та соціальної політики України.
5.2. Директор інтернату, весь обслуговувальний персонал несуть відповідальність за збереження життя та здоров'я підопічних.
5.3. Директор інтернату:
5.3.1. Несе персональну відповідальність за результати діяльності інтернату.
5.3.2. Представляє інтернат без довіреності в усіх установах, підприємствах і рганізаціях, розпоряджається у встановленому законодавством порядку його майном і коштами, укладає договори.
5.3.3. У межах своєї компетенції видає накази по інтернату, затверджує функціональні обов'язки працівників інтернату, вирішує питання добору кадрів, вживає заходів заохочення, а в разі порушень трудової дисципліни та невиконання функціональних обов'язків — накладає стягнення па працівників.
5.3.4. За рекомендації лікаря визначає умови проживання підопічних в інтернаті.
5.3.5. Затверджує правила внутрішнього розпорядку.
5.3.6. Визначає структуру виробничих підрозділів.
5.3.7. Координує заходи із забезпечення виробничих підрозділів матеріально-технічними ресурсами, сировиною, запчастинами, насінням, племінним поголів'ям та кормами.
5.3.8. Здійснює заходи щодо поліпшення умов праці, дотримання правил техніки безпеки, вимог виробничої санітарії і протипожежної безпеки.
5.3.9. Контролює збереження, облік сировини та продукції, її використання та реалізацію.
5.3.10. Відповідає за ведення бухгалтерського та статистичного обліку, складання звітності за затвердженими формами і подання її в установлені терміни відповідним органам.
5.3.11. Разом з профспілковим органом або уповноваженими трудовим колективом на представництво особами:
розробляє Положення про інтернат, що затверджується;
розробляє Положення про преміювання працівників Інтернату, що затверджується керівником установи.

6. Формування та ведення особових справ

6.1. Формування та ведення особової справи розпочинаєтьсяз дати приймання підопічного на проживання до інтернату.
6.2. Особові справи підопічних належать до числа документів постійного зберігання.
6.3. В особовій справі містяться такі документи:
путівка на влаштування до інтернату, яка видана головним управлінням праці та соціального захисту населення обласної держадміністрації;
копія наказу по інтернату про прийняття підопічного на державне утримання в дану установу (постійне, тимчасове проживання із зазначенням терміну);
особиста заява підопічного або його опікуна (піклувальника) чи установи, яка раніше його опікувала, про прийняття до інтернатної установи;
копія повідомлення районному управлінню праці та соціального захисту населення про прийняття підопічного до інтернатної установи;
копія (ксерокопія) паспорта (або іншого документа, що засвідчує особу), копії (ксерокопії) інших особистих документів (пенсійне посвідчення, військовий квиток, посвідчення ветерана війни чи праці, інваліда війни, ліквідатора ЧАЕС тощо);
довідка про склад сім'ї за встановленою формою;
довідка про розмір призначеної пенсії;
стисла інформація про підопічного та його родичів, їх адресні дані;
заяви й інші письмові звернення підопічного (опікунів, піклувальників), з якими він (вони) звертається до адміністрації інтернатної установи;
накази (копії) по інтернатній установі щодо реагування на звернення підопічною (опікунів, піклувальників);
копія арматурної картки на отримання одягу, взуття та іншого інвентарю із зазначенням дати видачі, терміну використання і списання;
копія медичної картки про стан здоров'я з висновком про можливість перебування у психоневрологічному інтернаті та необхідність стороннього догляду;
копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (за наявністю);
висновок лікарської комісії за участю лікаря-психіатра про можливість перебування у психоневрологічному інтернаті;
копія судового рішення про недієздатність чи часткову дієздатність (для недієздатних осіб);
акт передачі особистих речей на зберігання у камеру схову (за необхідністю);
акт передавання-приймання грошових сум, коштовностей та цінних паперів підопічного на зберігання в інтернатній установі, до запиту їх власником (за необхідності);
медичний висновок щодо рекомендованої працетерапії із зазначенням виду робіт і її тривалості;
дві фотокартки;
опис документів, які містяться в особовій справі.
6.4. Формування і ведення особової справи здійснюється адміністрацією інтернату, у якій проживає підопічний.
6.5. Особа, відповідальна за збереження і ведення особової справи підопічного, призначається наказом директора інтернату.
6.6. Паспорт та інші особисті документи підопічних за їх бажанням з метою збереження можуть додатково міститися в особовій справі; вони заносяться до опису і видаються на руки підопічному при його відрахуванні з інтернату та на його (опікуна, піклувальника) першу вимогу.
6.7. В особовій справі можуть накопичуватися дані про підопічного, які відображають його поведінку, листування стосовно його особи та інші дані.
6.8. При переїзді підопічного до іншої інтернатної установи особова справа разом з витягом з історії хвороби пересилаються поштою на нове місце проживання. Оригінал історії хвороби (медична справа) пересиланню не підлягає.

7. Контроль за діяльністю інтернату

7.1. Контроль за якістю соціально-побутового і медичного обслуговування психічно хворих громадян, які проживають в інтернаті, додержанням санітарно-протиепідемічного режиму та паданням  спеціалізованої медичної допомоги здійснює головне управління праці та соціального захисту населення обласної держадміністрації спільно з органами охорони здоров'я вустановленому порядку.
7.2. Перевірка роботи і ревізія фінансово-господарської діяльності інтернату проводяться Міністерством праці та соціальної політики України, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласної держадміністрації та іншими спеціально уповноваженими органами відповідно до діючого законодавства України.